3 непов'язаних історії

Перша

Мляве вечірнє світло. Кусочки зими. Веселі шапки. Вони зустрілись у книжковій крамниці.

-  Ти тут працюєш ?

-  Ти не знав ?

 Він мав би похитати головою, натомість витягнув якусь дешеву сучасну прозу, погортав і поставив назад.

-   Як ти?

-   Ми з тобою не спілкувались 3 роки,  якщо відповім «добре» , що воно розкаже тобі про мене.

-   Я просто спитала.

  Двері крамниці відчинялись-зачинялись туди сюди з таким пронизливим дзенькітом китайських вісюльок. Людніло.

-   Я маю йти. Клієнти... А ти... ти надовго у нас?  Може...

-   Та власне я теж уже біжу...

-   Ще побачимось.

-   Можливо.

 Чому він не сказав, що досі потребує любити її?

Друга

  Одного ранку вона довго сиділа на кухні. Сипала цукор у чай, а він все був гіркий. Через 20 хвилин треба збирати доцю до школи. Чоловік уже пішов.

У нього вчергове не співпадають цифри у кошторисі, екстерне засідання, здача проекту, іноземний інвестор... А ти сиди у розкішних, але 4 стінах. Ходи у спа, на фітнес, до перукаря... Будь і далі красивою. Раз у місяць поїдете кудись відпочити. І по колу, і по колу. Додавай ще цукру і пий гіркий чай. І нічого справжнього. Якщо добавити забагато цукру то життя згіркне і стане противним, що аж захочеться блювати.

Третя

-Запальничку взяла? Ну розказуй... Навіщо тобі він? Нерозумно повертатись до  минулого коли світ кишить красенями, перспективи на кожному кроці. Кажу ж тобі забудь. Любов? Яка любов зараз може бути. Ти що? Подруго, слухай мене– любов то хуйня. Головне щоб він тебе, а не ти його, окей?

-Мамо, тепер я знаю чому ти нещаслива.

3 непов’язаних, але здається все ж що так.

p.s Я б хотів заперечити, що у цьому усьому мене нема, та мені самому важко віриться. Я б хотів заперечити, та я взагалі нічого не відчуваю.

Похожие статьи