Каша

Читаю тут я декого із своїх френдів і думаю що якусь не ту освіту я отримував. Чи не там. Розрив просто колосальний! Да, можна скільки завгодно аргументувати це тим що я не математик а радіофізик і ваще інженер-системотехнік і спеціальність у нас була "Комп’ютерні системи та мережі". Тільки за всі 5 років навчання єдиними новими знаннями були: BGP і OSPF. І то я їх швиденько забув бо у житті ніколи з ними не стикаюсь (не зважаючи на те що працюю у провайдера). Як то кажуть, wtf? Теорія категорій просувається з таким скрипом наче вся моя освіта - 3 класи загальноосвітньої школи! І це при тому що математика завжди мені подобалась.

--

Ненавиджу (вставне слово) спамерів! Вчора телефонує мені співробітниця по внутрішньому і виносить мозок питанням: "За що ти мене так ненавидиш?!". Виявляється все до банального просто. Я використовую Jabber в якості IM (і вам раджу), але тримаю транспорт в ICQ (в основному для тих кого ще не пересадив на Jabber). І в цю аську постійно валяться всякі спамери з проханням авторизувати (ну ви знаєте, мабуть - всякі vikontakte, sex-chat і т.д.). Слава богу не часто. Я профіль дивлюсь щоб не помилитись, але всяко буває. І виявляється ця дівчина протягом місяця отримувала від мене відмову в авторизації

--

Вдома гуляю по інету через Arora. Класний браузер, швидкий, легкий. Є у ньому забавний глючок: неможливість відмовитись від запам’ятовування паролю. Тобто діалог з питанням видається, але відповідь ігнорується. Мене воно якось не дуже турбувало, навіть сподобалось - до цього я взагалі ніколи ніде паролі свої не зберігав. Але з часом все стало гірше: тепер для деяких форм працює автозаповнення. При чому я так і не виявив якоїсь логіки у виборі форм і даних. Хтів написати цього псто у Arora - воно мені видало заголовок від одного старого і текст від іншого старого псто. Довелось розкочегарювати старий Firefox.

--

Що найбільше мене бісить у Web-розробці так це валідація форм. Я сайтами не займаюсь, але практично до всіх моїх проектів потрібно було робити web-інтерфейси. В тому числі і на основній роботі (хоча коли я туди влаштовувався то домовлявся таким не займатись а тільки "допомагати іноді" другому нашому програмісту який саме цим і займається). Так от до форм. Вони бувають великі, просто велетенські! І у кожного поля буває свій формат. І з п’яток варіантів помилок. Плюс помилки по групам полів. Плюс крім власне валідації треба всі ці 100500 полів загнати у базу. При чому у двох варіантах: додати і оновити. А у базі є ще свої constraints (і це ще добре якщо є). І доводиться один і той же код фігачить у кількох місцях а потім синхронізовувати його при змінах (адська робота). І навіть автоматизація валідації і відображення (що дісталась мені від товариша років 4 тому під ліцензією MIT) не дуже допомагає. Я підозрюю що людство таким не перший день хворіє і щось придумало. Але нашвидкуруч я такого не знайшов. І навіть Formlets - це все ще не зовсім те що я хочу. А хочу я все це описати компактно в одному місці з усіма валідаторами і повідомленнями (і так щоб їх було багато готових) і із цього опису одразу отримати і візуалізацію, і обробку, і роботу з БД (і ще непогано б було генерацію таблиць для БД). І кожного разу коли мені випадає "щастя" попрацювати з формами я даю собі слово чи кодогенератор написати чи ще шо... Але до справи так і не дійшло.

--

Найгірше для мене у маршрутках це коли хтось сяде позаду, дістане телефончик і починає триндіти. І триндить і триндить. А вчора позаду сидів якийсь хлопець (приблизно мого віку) і протягом 50-ти хвилин (потім я зійшов) він комусь розказував про свої болячки, смакуючи деталі і перемежуючи спіч хихотінням і легким матом. Дуже хотілось вихопить у нього телефона і заштовхати його у горлянку. П’яткою. До самого шлунку. Але я стримався.

--

Сьогодні нарешті вдалось зварити рис так як завжди мріяв: в міру розсипчастий, щоб не дуже злипався і не пригоряв. До цього теж непогано виходило, але постійно пригоряв на дні.

Похожие статьи