Пір'я
Пір'їни злітали з крил і ангел злітав над містом. Падали на землю і загорались свічками за душі тих кому посміхався ще вчора.
Ангельська природа не терпить розчарувань. Тікає від себе і просить у Бога прощення за душу. Слова відвикли бути у клітці. Карі очі під коричневими окулярами з оправою. Такі ангели несуться у метро. Випереджаючи звук та час. Перекрикуючи душами дзвони. Нерви загострені олівці. Точні попадання по струнам. Без фальші. Жодних емоцій за гримом кам'яної скульптури. Тільки безпомилкові рухи скульптора. Тільки канонада звуків. Тільки набати від натиску клавіш. Маленькі вибухи великого серця.
Кому потрібен вітер з усіх сторон світу. Шукають лише південного чи західного. Який тепліший і лагідніший. Сильний боковий вітер. Ангел не може сісти на ожеледицю. Свічки горітимуть. Ще сорок днів польоту у пошуках пам'яті. Ще дев'ять днів спогадів. Три секунди прощання. Одна - для польоту в небо.
Прокидаєшся і бачиш те, сонце до якого летів вічність. Дев'ять годин польоту, виснажений.
Сонце всміхнулось, кашлянуло і задрімало.





Добавить комментарий