Розкіш
Розкіш - бути щирим та відвертим.
Дорога ціна за звичайні слова, яких не боїшся. Відпускаєш їх як голубів молодята.
Здавалося, що ця розкіш доступна лише дітям. Або дитині в тобі, яку ти постійно стримуєш та здавлюєш. Як ненароджене дитя абортом. Сублімація щирості в ненависть. Або у мовчання. Стримане шипіння бульбашок від шампансткого. Недоречне відкорковування пляшки вина. Злісне бурчання стареньких мотрон біля під'їзду. Це все тебе чекає, і це ціна за те, що ти живеш життям дитини і говориш два слова: "так" або "ні". З цих двох слів починається твердість та відвертість. Логіка полягає в тому, що дотрмуватися лише цих двох слів буває нестерпно важко. А відповідати на питання цими словами буває ще важче. Хрест феміди на твоїх плечах...
Рокіш - мати талант і не топити його у задвірках власної ліні.
Розкіш - мати совість і не торгуватись нею по курсу валют.
Розкіш - вірити в Бога, і приймати його волю.
Розкіш - платити життям за свої вчинки і не скреготати зубами.
Розкіш - нести на плечах свинцевого хреста на голгофу не пародіюючи Іісуса.
Розкіш - питати дозволу та брати благословіння.
Розкіш у сповіді без поспіху.
Розкіш - знати себе з середини.
Розкіш - бути справжнім!





Добавить комментарий